«П’ять четвертинок апельсина» Джоан Гарріс
31 Він широко та щиро усміхнувся. —Ну, не соромтеся, тітонько. Та годі вже так мене називати! Лора обвила мене оголеною прохолодною рукою: «Ми попіклуємося про те, щоб усі знали, що це— ваш рецепт». Тут я і зм’якла. Взагалі-то я була не проти ділитися ре цептами, зрештою, досить багато я вже розповіла меш канцямЛе-Лавеза. Я віддала б їм паелью по-антильськи задурно, як і будь-що інше, що упало б їм в око, але тільки за умови, що вони викинуть оту «тітоньку Фрам буаз» із меню. Я дивом уникла смертельної небезпеки. І не хотіла привертати зайву увагу. Вони дуже швидко, майже без суперечок погодилися на мої умови. Через три тижні рецепт «паельї по-антиль ськи від тітонькиФрамбуаз» з’явився на шпальтах «Гос тинності і кухні», а поряд притулилася пишномовна стат тя Лори Дессанж. «Сподіваюся, що зможу поділитися з вами ще багатьма традиційними рецептами тітоньки Фрамбуаз, —обіцяла вона. —До того часу ви можете самі скуштувати ці страви в ресторані “Насолода у Дес санжів”, що на Розмариновій вулиці в Анже». Я так розумію, вони не очікували, що я прочитаю цю статтю. Можливо, подумали, що я не те мала на увазі. Коли я поговорила з ними про це, вони винувато пере просили, ніби спіймані на гарячому діти. Страва вияви лась надзвичайно успішною, і вони вже спланували виділити окремий розділ тітоньки Фрамбуаз у меню, з моїми «кускусом по-провансальськи», «бобами у гор щику» та «фірмовими тітчиними млинцями». —Бачите, тітонько,—тріумфально заявив Яннік,— штука в тому, що ми не вимагаємо від вас жодної роботи. Просто будьте собою. Будьте природною.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx