· 26 рослинністю, а погляд спрямований лише на дим від ворожих багать і пил, здійнятий ворожим полчищем. Поширені на всьому континенті легенди про галлів і геометричну організацію їхніх оппід свідчать про досконале володіння простором, якого римлянам бракувало, іноді до смішного. Римські карти були складені настільки погано, що без допомоги місцевих розвідників Цезар часом не уявляв, де саме він зараз стосовно гірських хребтів Галлії та де зворотний шлях до Риму. Чому він вважав, що територія карнутів (сучасний Шартр та Орлеан) утворює «центральний регіон Галлії», залишалося таємницею, поки після реконструкції безладної римської карти Галлії за птолемеєвими координатами та письмовими описами я побачив Карнутію саме там, де уявляв її собі Цезар — посеред безформного масиву суші (мапа 1). Голосовий телеграф галлів міг передавати складні повідомлення в кількох напрямках одночасно на сто шістдесят римських миль (понад двісті тридцять кілометрів) зі швидкістю п’ятнадцять миль (двадцять два кілометри) на годину. Це потребувало точно вивіреної мережі пунктів прослуховування, яка охоплювала площу понад двісті тисяч квадратних миль (майже п’ятсот двадцять тисяч квадратних кілометрів). Порівняно із цим римська система передачі повідомлень, віддалена від головних каналів, здавалася примітивною. Через три роки після битви на річці Самбра в розташованому поряд районі Белгіки двох полководців Цезаря та їхні війська заманили в зарослу лісом улоговину: воїни, які несподівано виринули зі «схованки», відрізали їх з обох боків. Коли ця новина зрештою дійшла до Цезаря, він надіслав наказ третьому полководцеві, який опинився в облозі, — Квінту Цицерону. Цей лист був «написаний грецькими літерами» на випадок, якщо його перехоплять, — сумнівна хитрість з огляду на те, що галли користувалися грецьким алфавітом. Посланець мав обійти блокаду форту Цицерона, прикріпивши послання до
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx