23 · Отмону навесні 2018 року я здивувався, побачивши, як швидко може згаснути сучасний краєвид перед лицем переконливих свідчень первинної топографії. Коли Наполеон Бонапарт вивчав працю De Bello Gallico («Галльська війна»)1, його спантеличила тактика Цезаря. Табір все ще укріплювали, а обози підтягувалися на позиції, коли Цезар відправив загін кінноти, озброєний луками й пращами, бродом через річку до лісистого пагорба. Ніхто не отримав наказу розвідати ліс, занурившись у темні хащі. Коли передовий загін дістався до протилежного берега, загін напівоголених воїнів напав на кінноту, а потім зник серед дерев, «куди ніхто не наважився за ними піти». Із краю плато, неподалік від верхнього кінця сучасної Рю-дю-Велодром (Вулиці велодрому), римляни бачили лише стіну рослинності. Однак нервіям, яким сонце світило в спину, ця лісиста місцевість пропонувала безліч спостережних пунктів, звідки можна було відстежувати мерехтіння римських лат. Оглянувши вершину розташованого навпроти пагорба, вони помітили головний обоз, який важко тягнувся до табору із заходу. Із такою неймовірною швидкістю, немов були водночас у лісі, на річці й зовсім поруч, вони помчали пагорбом до нашого табору, який саме укріплювали. ... Ніколи було начепити знаки розрізнення або хоча б надіти шоломи та зняти чохли зі щитів. ...До того ж, як я вже зазначив, огляд закривали дуже густі живоплоти, що були на нашому шляху. Незрозуміло чому, Цезар розпочав атаку на невидимого ворога ще до того, як прибули всі війська та їхні обози. Табір був захоплений, а легіони ледь не опинилися в оточенні. 1 Гай Юлій Цезар. Нотатки про війну з галлами. — Львів: Апріорі, 2021.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx