«Ілюзія Бога» Річарда Докінза
14 очолює хрестовий похід креаціоністів проти дарвінізму? Важко повірити, але так, це він. А цитату, як можна здога- датися, вирвано з контексту. Маю надію, що креаціоністи звернуть увагу на мою доброчесність, адже самі вони часто відмовляють мені в аналогічній люб’язності, умисно й облуд- но цитуючи в своїх текстах мої вирвані з контексту слова. Хоч би що хотів сказати Джонсон, я схвально ставлюся до його слів у тому вигляді, як їх наведено в словнику. У слов- нику, вбудованому в «Microsoft Word», ілюзію характеризу- ють як «уперту хибну віру, яка не зважає на переконливі докази протилежного й часто виступає симптомом психіч- ного розладу». Перша частина цього означення бездоганно описує релігійну віру. А щодо психічного розладу, то тут я солідарний із Робертом Пірсіґом, автором книги «Дзен і мистецтво догляду за мотоциклом»: «Якщо ілюзії з’являються в однієї людини, то це божевілля. Коли ж вони захоплюють багатьох, то це релігія». Якщо ця книга спрацює так, як я задумав, то релігійні чита- чі, дочитавши її, навернуться до атеїзму. Звісно, це надмірний оптимізм із мого боку. Зашкарублі бузувіри не чують аргумен- тів, адже їхні оборонні укріплення вибудовувалися довгими роками індоктринації, методи якої відточувалися століттями як еволюції, так і свідомого творення. Один із найдієвіших імунологічних засобів, до якого вдаються креаціоністи, — су- воро забороняти своїм прибічникам навіть брати до рук книги на кшталт цієї, буцімто вони вийшли з-під пера самогоСатани. Та я переконаний, що в світі багато людей, відкритих до ново- го, —людей, яким не надто наполегливо нав’язували релігійні погляди в дитинстві, яких ці погляди чомусь не «зачепили» або чий вроджений розум виявився достатньо міцним, щоб їх від- кинути. Таким волелюбним умам потрібен лише невеликий поштовх, щоб повністю подолати релігійне каліцтво. Щонай- менше я сподіваюся на те, що ніхто після прочитання цієї кни- ги не скаже: «Я не знав, що можна». За допомогу в підготовці книги хочу подякувати багатьом друзям та колегам. Перелічити їх усіх просто неможливо, але це, зокрема, мій літературний агент Джон Брокмен та редак- тори Селлі Ґемінара (з видавництва «Transworld») й Імон До-
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx