«Ілюзія Бога» Річарда Докінза
27 Ейнштейна, адже далі додавав: «У цій космічній релігії тіль- ки один недолік — у слово “космічна” помилково закралася літера “с”». В Ейнштейнових переконаннях не було нічого комічного, та все одно мені хотілося б, щоб фізики припи- нили використовувати слово «Бог» у метафоричному зна- ченні. Метафоричного чи пантеїстичного Бога фізиків роз- діляє нездоланна прірва з Богом-заступником, чудотворцем, всезнавцем, чуйним правдолюбом Біблії, про якого просто- рікують священики, мулли й рабини і який міцно закріпив- ся в побутовій мові. Умисне сплутування цих понять рівно- цінне, на мою думку, інтелектуальній зраді. НЕЗАСЛУЖЕНА ПОВАГА Назва моєї книги «Ілюзія Бога» стосується не ейнштейнів- ського Бога чи Бога інших видатних науковців, які згаду- валися в попередньому підрозділі. Мені довелося почати з роз’яснення суті ейнштейнівської релігії через те, що вона, як уже доведено, здатна викликати замішання. На подальших сторінках книги йтиметься винятково про надприродних бо- гів, серед яких мої читачі найбільше чули про Ягве, Бога Ста- рого Заповіту. До нього ми невдовзі повернемося. Але, перш ніж закінчувати цей попередній розділ, слід порушити ще одну тему, яка інакше може завадити правильному сприйнят- тю всієї книги. Ідеться про правила етикету. Цілком можливо, що релігійних читачів образять мої висловлювання. Їм може здатися, що я не виказую достатньої поваги до їхніх переко- нань (або до переконань інших). Буде прикро, якщо відчуття образи завадить їм читати книгу далі, тому я хочу з самого початку розкласти все по поличках. У нашому суспільстві майже всі, зокрема й атеїсти, пого- джуються, що релігійні переконання дуже вразливі до образ, а тому до них слід ставитися з особливою повагою, яка зна- чно перевищує повагу, якої очікують у звичайному спілку- ванні між людьми. Дуглас Адамс настільки влучно описав цей феномен у своїй імпровізованій промові в Кембриджі,
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx