«Ілюзія Бога» Річарда Докінза
33 вали й не публікували ці карикатури. Просто данці живуть у країні, де діє свобода преси, про яку в багатьох ісламських країнах люди не мають зеленого уявлення.) Норвезькі, ні- мецькі, французькі й навіть американські газети (але, звер- ніть увагу, не британські) також передрукували карикатури на знак солідарності з «Jyllands-Posten», чим лише підкину- ли дров у багаття. Данські посольства й консульства громили, данські товари бойкотували, а данським громадянам (а за- одно й громадянам інших західних держав) погрожували фізичною розправою; у Пакистані спалили християнські церкви, які не мали жодного зв’язку ні з Данією, ні з Євро- пою загалом. Дев’ять осіб загинуло під час нападу лівійських заворушників на італійське консульство в Бенгазі, а саме консульство спалили. Жермен Ґрір влучно зазначила, що ці люди найбільше люблять і вміють створювати пекло 14 . Якийсь пакистанський імам оголосив винагороду за голову «данського карикатуриста» розміром 1 млн доларів США, явно не здогадуючись, що карикатури малювали дванадцять різних художників і що три найобразливіші картинки вза- галі нічого спільного з Данією не мали (цікаво, до речі, звід- ки міг узятися цей мільйон доларів?). У Нігерії учасники протестів проти данських карикатур спалили кілька хрис- тиянських церков і до смерті порубали на вулицях кількох християн (чорних нігерійців). Одного християнина силоміць запхали в гумову шину, облили бензином і підпалили. У Бри- танії фотографи зафіксували демонстрантів, які йшли з пла- катами: «Убивайте тих, хто ображає іслам», «Смерть за глум над ісламом», «Європа ще заплатить: кінець близько» та, ма- буть, не усвідомлюючи іронічного підтексту, «Голову з пліч тим, хто каже, що іслам — релігія насильства». Коли ця буря вщухла, журналіст ЕндрюМюллер узяв інтер в’ю в лідера британських мусульман «поміркованого» сера Ікбала Сакрані 15 . Поміркованим назвати його можна хіба за сучасними мусульманськими мірками, оскільки в розмові з Мюллером вражає його коментар щодо смертного вироку Салману Рушді за написання роману: «Смерть—це ще м’яке покарання для нього». Цей коментар звучить ницо на тлі його відважного попередника у званні найвпливовішого мусуль- манина Британії — покійного доктора Закі Бадаві, котрий
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx