ГОТИКАНА 22 таксист — дуже добрий чоловік на ім’я Ларрі — сказав їй про це, коли віз її на гору. — Не так вже й багато тутешніх піднімаються до цього замку. Ларрі продовжував свій шквал інформації, ведучи маленьку приватну чорну машину вгору по злегка похилій дорозі. Корвіна знайшла чоловіка одразу біля залізничного вокзалу, коли прибула. Їй знадобилося два потяги — один з Ешберна, інший з Тенебре 1 — і більше дванадцяти годин, аби дістатися до Веренмору. Ларрі був здивований, коли вона назвала йому місце призначення на горі, і навіть помолився перед тим, як рушити з місця. — І чому це? — запитала Корвіна, дивлячись, як маленьке містечко стає непомітною крапкою вдалині, а пишна зелень поглинає її зір. Вона не звикла до розмов, але хотіла дізнатися якомога більше про університет, до якого погодилася вступити. Не те щоб їй було чим зайнятися. Життя в крихітному котеджі, де вона виросла, виготовлення прикрас і свічок, щоб заробити, і читання стали одноманітними, — особливо коли ніхто в місті, окрім старої бібліотекарки, ніколи не ставився до неї інакше, ніж із підозрою. Лист про вступ був знаком від Всесвіту, а мама завжди говорила їй, що такі знаки ігнорувати не можна. Корвіна завжди хотіла соціалізуватися, вчитися разом з іншими людьми, які її оточують, і дізнатися більше про людей, які нічого про неї не знали. Чистий аркуш, на якому можна було написати все, що завгодно і як завгодно. Це було суперечливо, оскільки вона була самотньою, але дівчина була спостерігачем. Щоразу, коли їй випадала нагода, вона насолоджувалася спостереженням за людьми. — Не знаю. — Водій знизав худими плечима під тонкою бежевою курткою. — Про це місце ходять легенди. Подейкують, що в замку живуть привиди. 1 Tenebrae — темрява (лат.) або заутреня (англ., церковн.)
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx