«І все змінилось за мить» Сюзанни Редферн

16 —Він марить. Це нічого не виправить. Я знизую плечима і відводжу погляд, сподіваючись, що вона помиляється, хоча, ймовірно, і має рацію. Вдома вже давно вирує негода. Наші батьки постійно сваряться, у мого брата Оза купа проблем, Хлоя бунтує, що ще більше бісить маму, та й у мене не все дуже добре. Я думаю, що зараз проводжу більше часу в будинку Мо, ніж у своєму власному. Це наче діючий вулкан: п’ять хвилин разом неминуче спричиняють виверження, а три дні — це усі шанси повторити історію з Везувієм. —Ну, принаймні там буде Мо, — каже Обрі. Вона любить її майже так само сильно, як і я. —І Наталі, — додаю я. —Що? — дивується сестра і співчутливо дивиться на мене. Пасивно-агресивна поведінка моєї мами стосовно безглуздого плану тата полягала в тому, що вона запросила тітку Карен з дядьком Бобом та їхньою надокучливою донькою Наталі приєднатися до нас. І тепер ми з Мо маємо постійно розважати Наталі. —А Хлоя візьме із собою Венса, — кажу я, завершуючи оповідь вишенькою на торті. Єдина причина, чому Хлоя погодилася приєднатися до нас, — те, що Венс любив сноуборд, але не мав грошей. Безкоштовне проживання, харчування та квитки на підйомник були надто спокусливою пропозицією, щоб від неї відмовитися. Навіть якщо він мав терпіти нашу родину всі вихідні. У світі немає майже нічого, що могло б переконати Хлою провести свій вільний час із мамою, не кажучи вже про три дні, окрім її відданості Венсу — відданості, яку ніхто з нас не розумів. Цей хлопець був

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx