«І все змінилось за мить» Сюзанни Редферн

17 першокласним самовпевненим ледащем, який чомусь вважав, що колись стане професіоналом, оскільки добре грає у теніс. —Схоже, вас очікує незабутня подорож, — каже Обрі, чиї вихідні з майбутніми родичами здаються вже не такими поганими. Тітка Карен з мамою виходять із весільного салону, і мама відчиняє дверцята свого нового «мерседеса», білого позашляховика, який вона купила собі місяць тому на день народження. —Нехай Фінн сяде за кермо, — невимушено каже тітка Карен, хоча в цьому коментарі немає нічого невинного. Мій тато називає тітку Карен провокаторкою. Як лепрекон, вона обожнює створювати проблеми: пустотливе маленьке чортеня, сповнене диявольської сили. Іноді це справді весело, за винятком таких моментів, коли веселощі стосуються тебе. Її брови високо підіймаються. — Ти ж маєш водійські права, чи не так, Фінн? Я дивлюся, як мама напружується і здригається від думки про те, що хтось інший керуватиме її прекрасною новою машиною. —Я б хотіла дожити до свого весілля, — висловлюється Обрі. —Я впевнена, що Фінн — чудова водійка, — каже тітка Карен, вихоплюючи брелок із ключами у мами. —Можливо, іншим разом, — каже мама, простягаючи долоню, щоб повернути його. —Дурниці, — відповідає тітка Карен, хапаючи мене за руку. — Немає кращого часу, ніж зараз. Вона змовницьки підморгує мені й усміхається. Зазвичай мені таке подобається. Я люблю дивитись, як біситься моя мама. Я смілива і спортивна та дуже

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx