«І все змінилось за мить» Сюзанни Редферн

11 Цікаво, де вона зараз. Напевно, тусується з Венсом. Вони цілуються або гуляють центром міста, тримаючись за руки, і насолоджуються неймовірним днем. Я ледь не стогну від заздрощів і не вперше запитую себе, чи не зробила вона все це навмисно. Хлоя геніальна у таких справах. Вона знає, як здійснити задумане. Бути пліч-о-пліч із моєю мамою впродовж восьми місяців — це, безумовно, те, чого б вона рішуче уникнула. Я всміхаюсь, думаючи, наскільки досконало вона втілила все це у життя. Моя сестра спекалась будьякого клопоту, успішно переклавши на мене відповідальність бути правою рукою Обрі. Я уявляю, як Хлоя кепкувала, коли це робила, знаючи, як сильно я ненавиджу такі речі. Я навіть по магазинах не ходжу, поки немає потреби в чистій спідній білизні. Тому вона прекрасно усвідомлювала, що вісім місяців розмов на цю тему з веселою, прихильною усмішкою на обличчі точно зіпсують мій хороший настрій. —Фінн, що думаєш? — запитує Обрі, змушуючи мене відірватись від телефону, на якому зараз відтворюється слайд-шоу найсмішніших мемів про тварин. Кіт, сидячи верхи на хаскі, вказує на мишу: «Їдьмо за нею!». Я кліпаю, і моя усмішка зникає, бо в горлі несподівано застрягає клубок. Хай як би я терпіти не могла усе мереживне, весільне та дівоче, зараз я відчуваю справжні дівчачі емоції. Протягом двох тижнів Обрі вихвалялася своєю сукнею, розповідаючи, наскільки та ідеальна. Здебільшого я не звертала уваги — атлас тут, шовк там, струмочки перлів отут, дещо про рубчики, щось про коштовний виріз на декольте. Але тепер вона стоїть переді мною, височенна на своїх підборах,

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx