«Ініціація» Люко Дашвар
26 біля стійки зі щітками-ганчірками-серветками, не зводив з касирки очей. Усередину зайшов водій автівки. — П’ята колонка, дев’яносто п’ятий до повного ба- ка, — повідомив касирці. — Кави, чаю, перекусити не бажаєте? — байдужо за- питала. — Американо і гамбургер. Пес бачив: касирка полізла до невеличкого холодиль- ника. Розчахнула його, дістала вакуумну упаковку з со- сисками. Пес вискнув, рвонув що було сил і, перш ніж люди отямилися, вихопив упаковку з сосисками з жінчи- них рук, метнувся до відчинених дверей. Водій і касирка нізащо б не встигли за відважним ва- тажком. Куди там! Та до розчахнутих дверей знадвору саме підходив дебелий дядько-заправник. Побачив кудла- того пса, що летів йому назустріч з упаковкою сосисок у пащі, не розгубився. І хоч руки порожні, проте і ноги вільні. Як буцоне пса носаком по голові! Пес відлетів і впав із сосисками в пащі. — Нє, ну це вже ваащє…—Заправник розлютився не на жарт. До пса одразу не пішов. Підхопив металевий прут, який валявся на землі, і тільки потім… — Ти що робиш, мать твою?! —надвір вискочив водій автівки. Біг до заправника, кричав збуджено. — А що? — Заправник так здивувався, аж зупинився з металевим прутом у руці. —Жива істота! Хіба можна? Ногами… Ти геть хворий?! — А чим мені його? Руками?! — З глузду з’їхав, козел? Не чіпай собаку! — Ти мене не чіпай! — Рот закрив, дебіл! — Ти кого дебілом назвав, пасажир?! — вишкірився заправник.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx