16 —А Мідас? — питаю я. Він переводить на мене карі очі. —Є свідчення, що він мертвий. Я ошелешено втягую повітря. Воно стає мені кісткою в горлі, а слова переплітаються в голові, наче спутуючи думки. Мертвий. Я стискаю губи і впиваюся очима в замок. Всі мої зусилля… я стільки часу змарнувала на хитромудрі каверзи, і що ж отримала. З мертвого короля Мідаса мені ніякої користі. Я прибула сюди укладати корисні угоди, втілювати свої бажання руками вразливого принца та багатого короля. Ситуація мінялася, але на краще. Я мала план. Я збиралася стати першим монархом в історії, що завдяки шлюбу об’єднає два королівства, заразом наклавши руку на третє. Тому що сила — це все, і хоч я не володію магією фізичного впливу, такою як обертання в золото чи гнилизну, зате мені коряться слова. А королева здатна багато на що, плетучи павутиння з людських таємниць. Тільки-но посівши трон, я працювала не покладаючи рук, аби мій народ вбачав у мені таку ж грізну силу, як і в будь-якому іншому володарі. Такі альянси могли неабияк зміцнити мою владу. Тепер усе це котиться у прірву. Усе через леді Аурін. Леді. Ніби улюблена сідлиця має право носити такий титул. Мене проймають гнів і страх, хоча взнаки цього не даю. Не тоді, коли на мене звернені так багато облич. Як жінка при владі, я не можу дозволити людям розгледіти мої істинні почуття, адже вони просто використають їх проти мене. —Я хочу глянути. Допоки ніхто з них не встигає мені завадити, я крокую до замку, відчуваючи, як мерзнуть пальці на ногах, бо мої шовкові черевички повні снігу. —Сестро! — окликає Ману, та я не спиняюся.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx