«Характерник» Василя Шкляра
17 такі випадки наказний Грицько Пелех мав особливого єфимка, на якому з обох боків був викарбуваний орел. Проте він, наказний Пелех, розвівши руками, сказав невдоволено: —Ну що ж, нехай приходять. — Ще трохи подумав і підняв угору вказівного пальця: — Але не в Січ. При- ймемо їх за валом у грецькій хаті, а далі воно покаже. 3 Г остьова грецька хата, де зупинялися чужоземні посли та інші поважні приходьки, майже нічим не різнилася від козацьких куренів, хіба за- вдовжки була меншою та стояла не в самій Січі, а саж- нів за сто від неї. Там, де за ровом, за валами та дубо- вим палісадом, що оточували чортомлицький Кіш, у добру годину кипіло своє життя. Тут вирувала яр- маркова торговиця, дружно сусідували кузня, гончар- ня, чинбарня, лимарня і, звичайно ж, шинок, а ближ- че до води, майже над Чортомликом, осібно стояла грецька хата. Колись грецькі посли приїжджали до запорожців із чолобитною, тут гостювали, та відтоді й пішла така назва. Але зараз і торговиця, й кузня, й гончарня, і шинок дихали пусткою, і ця порожнеча моторошно важніла від густого туману, що сунув сю- ди з чотирьох річок — Базавлука, Прогною, Скарбної та Чортомлика. Усі вони, яка гирлом, яка боком, ту- лилися до Січі, захищаючи її від орди. Та зараз не видно було ні річок, ні Сумського шляху од поля, єдиного путівця, що вів на Січ суходолом, тому на- казний Пелех, суддя Білий та писар Яковина побачи- ли донців у супроводі Кирика тільки тоді, як вони вже під’їхали до грецької хати.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx