ВСТУП Рукопис, який ви збираєтесь прочитати, потрапив мені до рук таким чином. Ввечері 17 лютого 1976 року в наші двері подзвонили, і моя дружина пішла відчиняти. За хвилину вона повернулась до спальні, де ми дивилися телевізор, і сказала, що мене хоче бачити якась жінка. Я встав і пройшов до передпокою. Вхідні двері були відчинені. На ґанку стояла висока, добре вдягнена жінка років за п’ятдесят. У руках у неї був великий пухкий конверт. —Ви Роберт Нільсен? — спитала вона. Я відповів ствердно, і вона простягнула мені конверт. —Тоді це вам, — промовила вона. Я глянув на нього з підозрою і спитав, що в ньому. —Послання від вашого брата, — була відповідь. Це лише підсилило підозру. —Що ви маєте на увазі? — спитав я. —Цей рукопис продиктував мені ваш брат Крис, — сказала вона. Слова жінки обурили мене. —Не знаю, хто ви, — сказав я, — та якби ви мали хоч малесеньке уявлення про мого брата, ви б знали, що він більше року як помер. Жінка зітхнула. — Я знаю це, містере Нільсен, — втомленим голосом відповіла вона. — Я екстрасенс. Ваш брат передав мені цей матеріал з…
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx