«Маленька книга люке» Міка Вікінга
Т РИ ВИМ І РИ ЩАСТ Я Для дослідження щастя насамперед необхідно зрозуміти відмінність між сьогочасним відчуттям щасливості та почуттям щастя загалом. Ці два стани ми називаємо відповідно афективний (емоційний) і когнітивний (сприймальний, пізнавальний) виміри. Афективний — гедоністичний — вимір вивчає емоції людей у по- всякденному житті. Згадайте-но, приміром, учорашній день. Як ви почувалися: пригніченими, сумними, стривоженими, схвильовани- ми? Чи сміялися ви? Чи почувалися щасливими? Чи відчували, що вас люблять? Щоб дати когнітивну оцінку, людині необхідно замислитися над своїм життям і оцінити його. Чи задоволені ви життям? Наскільки ви загалом почуваєтеся щасливими? Поміркуйте, яке у вас могло б бути найкраще життя. А яке — найгірше? Як ви гадаєте, в якій точці між цими двома «пунктами» ви перебуваєте зараз? Що для вас включає поняття «найкраще життя»: багатство і славу чи перебуван- ня вдома, щоб дати дітям домашню освіту? Особисто я вважаю ці дві мрії рівнозначними. Коли йдеться про оцінку щастя, важливим є те, чи маєте ви мрію та чи відчуваєте, що живете так, як мрієте. Звичайно, афективний і когнітивний виміри пов’язані між собою і певною мірою накладаються один на одного. Якщо кожен ваш день наповнений позитивними емоціями, то більш імовірно, що ви й загалом 2 8
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx