«Маґнолія Паркс» Джесси Гастінґс

17 абсолютно розкішний, абсолютно приголомшливий, — хитає головою з іншого боку стола. — Генрі все переплутав. Бембі був моїм сексуальним пробудженням. У Бі Джея це Аріель. — Він показує на свої груди. — Бюстгальтер із мушель. Цей схиблений на грудях. Сама не помічаючи того, я опускаю погляд на свої груди, а коли підводжу, зустрічаюся з очима Бі Джея. Він ледь помітно підморгує мені й самовдоволено усміхається. Я намагаюся не згоріти від сорому. — Тож… — Бі Джей нахиляється до мене, змахуючи неслухняну вію, якої насправді немає на моєму обличчі, — один із давно вигаданих приводів торкнутися мене. — Твоє справжнє бісеня ми знаємо, — намагаюся стримати усмішку, — а хто твоє приховане бісеня всіх часів? Здавлюю усмішку. — Тобі це також відомо. — І навіть це? — На його обличчі сяє усмішка самовдоволення, а я закочую очі. На мить завмирає, щоб подумати. — Троянди та ранункулюс в одному букеті? Я киваю. — Довбана гидота й несмак. Бі Джей заливається сміхом, а я так люблю смішити його й робила б це довіку, але це неможливо, бо він скалічений назавжди, і попри це ледь стримуюся, щоб не поцілувати його. Йона Хеммес, старший брат Крістіана, потягується на іншому кінці столу. Як завжди, одягнений у все чорне: чорна джинсова куртка, чорна футболка, чорні джинси, чорні «конверси». Однак

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx