«Маґнолія Паркс» Джесси Гастінґс

25 — Невиховано, кажеш? — він примружується. — Привіт, Бі Джею. Бі Джей киває, натягнуто усміхаючись. Насправді Брукс йому ніколи не подобався. — Келловей. — Гм, — кажу я, недовірливо відхиляючи голову, — вибач, але взагалі-то люди досі думають, що ми разом. Ти виперся з іншою дівчиною. — Дійсно. А ти хіба тут не з іншим чоловіком? — Я тут з кількома чоловіками, — уточнюю. — Ще краще, — киває він, але щирості у його відповіді замало. — Я тут із друзями. — Ти тут із Баллентайном, — додає він. Його погляд змушує мене замислитися, що, імовірно, не дуже його влаштовувала наша домовленість. Брукс прокашлюється. — Коротше, це Гейлі. — Щоб ти знала, він робить манікюр, — попереджаю її. Гейлі невпевнено дивиться на нього. — Чоловічий манікюр, — уточнює Келловей. — Це те саме, — кажу я. — А от і ні! — перебиває він. — Це геть не те саме! Я хитаю головою. — Це обрізання кутикули, форма… — І прозорий лак наостанку, — каже Брукс, невинно знизуючи плечима. — Навіщо тобі лак наостанку? — я примружую очі. — У мене ламкі нігті. — Ва-а-у! — удаю, ніби воркую я. — Це ж так сексуально. Він закочує очі у відповідь.

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx