«Маґнолія Паркс» Джесси Гастінґс

26 — Ми з Гейлі зустрічаємося вже три чи чотири місяці. Я на нього уставилася. — Ми ж із тобою п’ять місяців зустрічалися. Келловей жваво киває. — Годі тобі, чуваче, — каже Бі Джей і насуплюється. Келловей підстрибує, ніби цього й чекав. — То хто ти сьогодні для неї: сторожовий собака чи хлопець? Бі Джей трохи просувається вперед мене й натягнуто усміхається. — Я — все, що їй, бляха, потрібно. — А, — зухвало киває Брукс, — то ти її сука. Від здивування Бі Джей відхиляється. — Хочеш вийти поговорити? Підходить ближче, і нервова хвиля бочкою прокочується лицем Брукса. При бійці з Бі Джеєм я вам не раджу обирати невірну сторону, не кажучи вже про те, що тема стосується мене. Як каже Йона, коли йдеться про мене, він втрачає здоровий глузд. Я кладу руки на груди Бі Джея, намагаючись лагідно відштовхнути його, але той кричить над моєю головою. — Випробуй мене, — каже Бі Джей. — Ти шматок лайна. — Воу! — Я хитаю головою на обох, оглядаю кімнату й уже бачу, що люди починають діставати телефони. Якщо чесно, не розумію, що Келловей замислив, може, хоче вивести його з рівноваги чи що? — Підійди й скажи мені це у вічі, — той кричить Бі Джею у відповідь, і щось у його бойовій стійці мені нагадує Боягузливого Лева із «Чарівника країни Оз».

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx