12 — Паркс, у тебе був хлопець, — знову нагадує він, але я ігнорую, оскільки це геть не стосується справи. Рвучко стягую його піджак, застібаючи ґудзики. — Але я була з тобою майже увесь час, просто не розумію, реально, ну коли… — Хочеш бути в курсі мого розпорядку? — Секс-розпорядку? — уїдливо запитую і водночас замислююся, що зрештою можна було б погодитися. Тоді мені було б зручно підлаштовувати графік миття голови й загалом знати, де він перебуває (це я хочу знати постійно, але в жодному разі не визнаю, тому просто зводжу на нього очі). Його погляд обпікає. — Немає в мене секс-розпорядку. Укотре дошкульно поглядаю у відповідь. — Ну, не про робочий же календар ішлося. — Та я маю роботу, — він закочує очі. — Це ж яку? Знімати футболку для свого фан-клубу в інстаграмі? Він чухає потилицю, ніяково усміхаючись. — Я просто намагаюся забезпечувати себе, — грайливо знизує плечима. — Не кожен із нас сидить на цілих восьмистах мільйонах доларів, Паркс. — Що є, то є, — визнаю. — До речі, як там ся має ваш невеличкий сімейний острів, той, що біля узбережжя Гренади… Він облизує нижню губу, усміхаючись. — Не могла втриматися, щоб не сказати «малий»… — Але ж менший за мій. — Я перебиваю, і він заливається сміхом. Бі Джей розглядає мене з голови до ніг, його очі ковзають моїм тілом замість рук, яким раніше випа-
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx