16 Зовні майже янгол, хоч і чинить геть не по-янгольськи. Я б сказала, що його вчинки наганяють жах. Намагаюся не думати про те, чим він зі своїм братом промишляє… Вони вважають, що я не знаю. Але вони помиляються. Про своїх хлопців я знаю все. Генрі та Бі Джея така заява Крістіана збила з пантелику й занепокоїла. Мигцем поглядаю на нього й обертаюся до Бі Джея. — Якщо я — олениця, то хто ж тоді ти? — Вовк, — відповідає він не замислюючись. Я закочую очі. — Може, ще й одинокий вовк? Він хитає головою, а очі стають аж занадто ніжними як для посиденьок за столом, де повно знайомих людей, і в кімнаті, де повно незнайомих. — Такий вовк, що зустрічає в лісі оленицю, яка не може дотягнутися до верхньої полички своєї аптечки, або не вміє міняти моторне мастило, або… — Вона схожа на більш розвинену оленицю, — шепоче Генрі своєму братові. — Ну, вона, безперечно, складна олениця, — відповідає Бі Джей, і я насуплююсь. А він потішається. — Без цього вовка та олениця навряд чи застібнула б сукню, яка зараз на ній, — киває мені Бі Джей. — Голодувала б ще з 2004 року, тому вовк залишається з добрості. — А хіба вовки не їдять оленів? — Генрі безпардонно вкидає слівце. Бі Джей закочує очі, а я непокоюся, що його брат має слушну думку. Перрі Лоркан — зализане назад каштанове волосся, великі карі очі, широка усмішка, гострі вилиці, —
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx