Нашіптувач • 11 Тут уже розвернули масштабні пошуки. Залучили телебачення. Відразу заговорили про маніяка чи навіть кількох, можливо, про цілу банду. Насправді поліція не мала достатньо інформації, щоб висунути якусь конкретну гіпотезу для розслідування. Слідчі наполягали на виділенні окремої телефонної лінії для збирання інформації, навіть в анонімній формі. Дзвінків були сотні, і щоб перевірити їх усі, знадобилися б місяці. Однак від дівчаток — ані сліду. До того ж, оскільки діти зникли в різних місцях, місцеві органи поліції ніяк не могли дійти згоди, в чиїй компетенції мало відбуватися розслідування. Лише на цьому етапі відділ розслідування особливо тяжких злочинів, яким керував головний інспектор Роше, отримав наказ долучитися. Справи про зникнення не були його компетенцією, однак психоз, що наростав, примусив керівництво зробити виняток. Роше та його люди взялися за розслідування, коли пристрасті вже й без того розпалилися, і тут зникла четверта дівчинка. Мелісса була найстаршою: тринадцять років. Як і всім іншим дівчаткам її віку, батьки ввели їй своєрідну комендантську годину, адже боялися, що вона може стати жертвою маніяка, що тероризував жителів. Однак заборона виходити з дому випала якраз на її день народження, а Мелісса мала власну програму на той вечір. Разом зі своїми подругами вони розробили невеликий таємний план: нишком вислизнути з дому й піти святкувати в боулінг. Усі подруги прийшли вчасно. Одна Мелісса не прийшла. Відтоді розпочалося полювання на чудовисько, часом безладне та імпровізоване. Місцеві жителі згуртувалися і були готові навіть власноруч вчинити розправу. Поліція розставила на вулицях блок-пости. Посилили контроль за особами, яких у минулому притягували до
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx