«Незавершені справи» Ребекки Ярос

16 — Слухайте, якщо вам не подобається секс або ви відчуваєте незручність, коли жінка виявляє свою сексуальність, демонструючи зацікавленість, то це швидше каже про вас, ніж про літературний жанр, як вважаєте? — Я нахилила голову. — Чи ви проти хепіенду? — Я обома руками за секс, за те, щоб жінки виявляли свою сексуальність, і за те, щоб усі жили довго й щасливо. У його голосі з’явилися металеві нотки. — Значить, ці книги точно не для вас, бо єдине, що вони описують, — це вселенські страждання, — кинула я. — Однак якщо вам подобається саме це, то насолоджуйтеся. От вам і відмова від статусу Крижаної Королеви. Стою в книгарні й сперечаюся із зовсім незнайомою людиною. Він похитав головою: — Це історії кохання. Тут так і написано. Він узяв одну з книжок моєї бабусі — випадково її обкладинка була проілюстрована бабусиною цитатою. Цитатою. Тією самою, якою її видавець постійно благав бабусю проілюструвати свою книгу, і вона зрештою здалася, тож їм довелося задовольнятися тим, що вона сказала. — «Ніхто не пише любовні історії так, як Ноа Гаррісон», — прочитала я і скривилася у легкій посмішці. — У моєму уявленні Скарлетт Стентон була дуже шанованою авторкою любовних романів свого покоління, хіба ні? — На його обличчі заграла смертельно сексуальна усмішка. — Інакше кажучи, якщо вона говорила, що це любовна історія, значить, це була любовна історія. Як міг настільки нищівно красивий чоловік так сильно мене бісити? — Я сказав би, що Скарлетт Стентон була найшановнішою романтичною авторкою свого покоління. Кивнувши головою, я поклала ще одну бабусину книгу на місце й повернулася, щоб піти, перш ніж остаточно

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx