19 Я вирішила зайнятися валізами потім, але прихопила сумочку, перш ніж підійти до вхідних дверей будинку в колоніальному стилі, збудованому сімдесят років тому. Квіти зникли. Де-не-де вигулькували багаторічні рослини, але всі вони відверто посохли, а на клумбах, які зазвичай майоріли вздовж доріжки в цю пору року, не було яскравих сплесків кольору. В останні кілька років, коли мама була надто тендітною, щоб проводити стільки часу навколішках, я прилітала, щоб допомогти бабусі з посадками. Не скажу, що Деміану бракувало мене… хоча тепер я знала чому. — Агов? — покликала я, входячи до передпокою. Мій шлунок закрутило від затхлого запаху попелу в повітрі. Вона курить у бабусиному будинку? Паркет мав такий вигляд, ніби його не мили із зими, а на столі у фоє лежав товстий шар пилу. Бабуся озвіріла б, якби побачила свій дім у такому стані. Що сталося з Лідією? Я попросила бабусиного бухгалтера, щоб він продовжував платити зарплату її хатній робітниці. Двері у вітальню прочинилися, і з’явилася мама, одягнена для зустрічі. Її усмішка на тисячу мегават сповзла з обличчя, коли вона побачила мене, але миттєво стала ще ширша. — Джиджи! Вона розвела руки й обійняла мене з двосекундним поплескуванням по спині, яке значною мірою визначало наші стосунки. Боже, я ненавиділа це прізвисько. — Мамо? Що ти тут робиш? Я поставила запитання м’яко, аби не довести її до істерики. Вона напружилася та зробила крок назад, її усмішка почала вгасати: — Ну… я взагалі-то чекала на тебе, люба. Знаю, втрата бабусі була сильним ударом, а тепер, коли ти лишилася ще й без чоловіка, я подумала, що тобі може знадобитися м’яке місце для приземлення.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx