27 І права на адаптації не обговорюються. Ви знаєте, як вона до цього ставилася. — (Бабуся ненавиділа екранізації). Обличчя Крістофера напружилося. — І де Енн Ловелл? Енн була бабусиною редакторкою понад двадцять років. — Вийшла на пенсію минулого року, — відповів Крістофер. — Адам — найкращий редактор у нас у штаті, і він залучив свого найкращого письменника, щоб дописати, як нам сказали, приблизно третину книги. Він зиркнув на маму. Та кивнула. Цікаво, вона її прочитала? Гіркий присмак ревнощів обпік мій язик. — Він найкращий! — вигукнув Адам, глянувши на годинник. — Мільйонні тиражі, феноменально пише, здобув визнання критиків і, що навіть краще, — затятий фанат Скарлетт Стентон. Він прочитав усе написане нею щонайменше двічі й звільнив наступні пів року для цього проєкту, щоб ми могли швидко його випустити. Він спробував заспокійливо усміхнутися. І не впорався із цим. Мої очі звузилися: — Ви найняли людину, щоб закінчити бабусину книгу? Адам ковтнув: — Він справді найкращий, присягаюся. І ваша мама хотіла провести із ним співбесіду, щоб переконатися, що це правильний вибір, тому він тут. Я моргнула, здивована маминою прискіпливістю і шокована тим, що письменник… Ні. — Я навіть не пам’ятаю, коли він востаннє доводив свою професійність, — хихикнув Крістофер. Мої думки спіткнулися й полетіли в кролячу нору, немов кісточки доміно. Неможливо. — Він уже тут? — запитала мама, дивлячись у бік дверей і поправляючи спідницю.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx