— Скоро побачимось, — прошепотіла Еслем дівчині. А тоді зустрілась очима з батьками Атос і, розвернувшись, пішла. Ніхто не дихав секунд тридцять, аж поки ми не почули, як далеко в кінці коридору грюкнули двері та зачинились засуви. Крейн повернувся, упевнившись, що тепер ми самі. Майкл обернувся і став наказувати Крейнові: — Я хочу, щоб її доправили в «Делькур». Закрити всі виходи. Лев і Давид нехай негайно повертаються в місто. — Ні! — крикнула Атос. — Найбезпечніше місце для неї — поруч із нами, — заперечила Ріка. — Я погоджуюсь із Майклом, — втрутився Деймон. — Вивезіть її з міста. Зараз же. — Думаєш, їм не начхати, коли напасти — у Диявольську ніч чи в будь-який інший день? — Бенкс відсунула стілець і обійшла навколо столу. — Ми можемо убезпечити її сьогодні, та це не завадить їм прийти знову завтра чи післязавтра. — Я не збираюсь ховатися, — сказала Атос батькові, пасмо її волосся вибилося й спадало на обличчя. — Я не якийсь там приз, який потрібно оберігати. Найімовірніше, я маневр для відвернення уваги. Вони хочуть, щоб, хвилюючись за мене, ви втратили пильність щодо того, що їм справді потрібно. — Вони хотіли, щоб вона була сьогодні на острові, — зауважив Кай. — Їм потрібна саме Атос, і вони все місто рознесуть, коли прийдуть по неї. Якщо ми не з’явимося на острові Дедлоу, вони заявляться у Тандер-Бей із війною. — Я не поїду на той острів, — сказала Ріка.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx