«Наш творчий мозок» Діка Свааба
Вступ 25 працюють системи мозку. Професор Земір Цекі зазначив про це так: «Ми- тець — це певною мірою невробіолог, який так само вивчає можливості й особливості мозку, тільки за допомогою інших інструментів». Професор Цекі започаткував такий напрям досліджень, як-от нейро- естетика, що вивчає механізми мозку, відповідальні за те, що ми щось чи когось визнаємо «гарним». Дехто вважає таку ініціативу «редукційною», але це абсурд. Дослідник мозку здатен так само насолоджуватися мис- тецтвом чи закохуватися, як і будь-хто інший. Дослідження мозку не при- гнічує емоцій, які виникають під час щоденного використання власного мозку. Знання про всі задіяні механізми мозку лише посилюють емоції, які зумовлює мистецтво, адже до них додається зачудування цією доско- налою машиною. Мистецтво можна використовувати для лікування хвороб мозку, і на- впаки — хвороби мозку можуть глибоко впливати на творчість митця. Після моїх лекцій про мозок та мистецтво в Китайській академії мистецтв і Чжецзянському університеті в Ханчжоу мені найчастіше ставили те саме запитання: «Чи треба бути божевільним, аби створити щось видатне?» Моя відповідь: «Не обов’язково, але іноді це допомагає» — знову і знову шокувала студентів та породжувала палкі дискусії. Далі в частині «Музика і мозок» (розділи ХІ—ХІV) йтиметься про те, як музика впродовж життя може впливати на будову та функції мозку, а отже, й на наші здібності. Музика відігравала важливу роль протягом багатьох століть у кожному суспільстві. Навіть немовля в утробі матері здатне сприймати музику. Вона стимулює розвиток мозку й бореться з віковими проявами; впливає на багато ділянок мозку й на численні хі- мічні медіатори, а отже, і на наші емоції. Тому може притлумити біль та виявляти терапевтичний вплив під час лікування хвороб мозку. Корис- ними можуть бути й танці, — наприклад, при хворобі Паркінсона. Наше функціонування в постійній взаємодії із соціальним середовищем є темою частини «Мозок, професія та автономність» (ХV—ХVІІ). Розвиток мозку веде до певних здібностей, іноді — навіть до справжнього таланту до музики чи мистецтва. Палітра можливостей та обмежень, які виявля- ються у процесі розвитку, впливає на вибір нашої професійної діяльності. Ми надаємо перевагу тим професіям, які відповідають нашому мозкові. Так, серед генеральних директорів чи керівників банків найчастіше зустрі- чаються люди з особливими рисами характеру. Втім, і професія зі свого боку впливає на будову та функції мозку, як це було доведено, наприклад на дослідженні таксистів у Лондоні. З іншого боку, на робочому місці можна зазнати ушкодження мозку отруйними речовинами або захворіти через емоційне хвилювання на посттравматичний стресовий розлад. Коли люди просто працюють,
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx