«Джерело» Дена Брауна
16 Кірш підійшов разом із єпископом до великого дерев’я ного столу, де на них чекали двоє літніх людей. Того, що ліво руч, як видавалося, час не помилував: очі втомлені, біла бо- рода сплутана. На ньому були пом’ятий чорний костюм, біла сорочка і капелюх. —Це рабі Єгуда Кьовеш, — мовив єпископ. — Видатний юдейський філософ, який написав багато досліджень із каб- балістичної космології. Кіршпростягнув руку через стіл для ввічливого рукостис- кання з рабі Кьовешем. —Приємно познайомитися, пане, —сказав Кірш. —Я чи- тав ваші праці з Каббали. Не скажу, що зрозумів, але читав. Кьовеш дружньо кивнув і промокнув очі носовичком: во- ни рясно сльозилися. —А це, —єпископ указав на другого чоловіка, —перед ва- ми шанований аллама Саєд аль-Фадл. Видатний знавець ісламу підвівся й широко всміхнувся. Він був невисокий на зріст і огрядний, із життєрадісним обличчям, але погляд його темних очей був несподівано про- никливим. Одягнений він був у скромний білий талаб ?1 . —І, пане Кірш, я читав ваші прогнози щодо майбутнього людства. Не скажу, що погоджуюся з ними, але читав. Кірш люб’язно всміхнувся й потиснув йому руку. —І наш гість —Едмонд Кірш, — завершив єпископ, звер- таючись до двох своїх колег, — як ви знаєте, шанований спе- ціаліст із комп’ютерів, теоретик ігор, винахідник і щось ніби пророк технічного світу. З огляду на характер його справи, мене прохання про зустріч із нами здивувало. Отже, тепер я передам слово панові Кіршу, щоб він зміг пояснити, з чим до нас завітав. Із цими словами єпископ Вальдеспіно сів між двома колегами, склав руки й очікувально поглянув на Кірша. Троє поважних людей дивилися на нього, немов трибунал, 1 Традиційне чоловіче мусульманське вбрання, відоме також як дишдаш.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx