26 незвичного шуму, тож із настанням ночі намагалися поводитися якомога обережніше. Ось щось м’яко торкнулося шибки, і Яків ледве не підскочив з несподіванки. Але то виявився лише сніг — сухі й колючі сніжинки сипали з кожною секундою все густіше і шурхотіли по склу. — Наче колискова, — замріяно прошепотів Яків. Ох, як же він замолоду полюбляв спати під дощ або снігопад. У таки моменти здавалося, що всі навколо поховалися під теплі ковдри і світ перетворився на одне велике й затишне кубло, де ніхто нікуди не поспішає, де немає звичних світові зла, обману та воєн, а всі просто дослухаються до звуків за вікнами й насолоджуються теплом і спокоєм. Сьогодні ж сніг був лише снігом. Свідченням того, що вранці найсильнішим доведеться братися за лопати й під наглядом патрулів розчищати міські вулиці. А в гетто із цим завданням муситимуть бодай якось упоратися ті, в кого стане сил тримати в руках держак саморобної шкребачки чи мітли. Колись, близько чотирьох десятків років тому, він також отак дослухався до шурхоту сніжинок за вікном, щоправда, тоді лежав під ковдрою і впівока додивлявся найсолодший сон 1. Відтоді життя стільки разів кардинально змінювалося. Та що там життя — сам світ навколо змінювався! Руйнувалися одні імперії, і на їхньому місці поставали інші; починалися й закінчувалися війни; змінювалися політичні устрої, настрої, світогляди та переконання. Однак усе це вже було в минулому. Усьому цьому Яків так чи інак був свідком, та, зрештою, все це він уже пережив. А от із тієї халепи, яка трапилася не так уже й давно, він і справді боявся не вигребти. 1 Яків пригадує події, якими починається роман «Пастка для різника».
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx