«Останній спадок» Андрія Новіка
10 синові основ християнства—марнування часу, відбував- ся погрозами та п’яним варняканням. Хлопець остаточно зрозумів, що має покладатися лише на себе, тоді, як, отри- мавши жирного ляпаса, що надовго залишив по собі чер- воний довгастий слід, опинився замкненим у комірчині. Та Баттіста був настирливим, тож не збирався відступати перед незвіданим і продовжував тихцем ходити до собору. Згодом познайомився з люб’язним старим ченцем, який відкрив перед ним світ теплої любові й добра. Батько, дізнавшись про це, шмагав хлопця так, що той мало не зомлів і потому втік із дому, аби більше ніколи не бачити свого особистого демона . —Вони не розуміють, як зігнивають душі без Його любові. Баттіста Піреллі знову затих. Очі бігали з боку в бік. Він не розумів, що мав казати далі. Як казати далі. Він потребував допомоги, підтримки просвітлених. —Згодом до всіх, у кого відкрите серце, прийде Гос- подь. — Цього разу за віконцем почувся тихий хрипкий голос. —Комусь для цього треба більше часу, ніж нам із тобою. Настала ера, коли люди блукають, метаючись від однієї спокуси до іншої. —Ось, отче, у чому суть — спокуси! Баттіста не стримався від вигуку, порушивши ниммогиль ну тишу, сповнену німими молитвами поодиноких вірян. —Сину мій, будь ласка, стриманіше,—зробив заува- ження священик. —Пробачте. Останнім часом емоції беруть гору над розумом. Чоловік здригнувся від усвідомлення майбутніх дій. «Ще трішки…» —Ніщо не може виправдати дії емоцій. —Отець за- вовтузився на стільці. — Людина повинна керуватися тільки розумом, покликом серця та волею Божою.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx