20 ровер», що припаркований коло «Ігристого вина», і перегнати його для мене до Гертфордшира? — Без проблем, босе, — відповідає Дом. — Йому п’ятнадцять, але така машина їде майже сама. А горщик тоді я завезу. Мітч виходить зі складу через пожежний вихід. Його не бачив ніхто, крім Дома та його парубка, а вони з Домом разом ходили до школи — якщо точніше, то їх навіть разом відрахували зі школи, — тож про це він не переймається. Дом переїхав на Південне узбережжя десять років тому, після того як підпалив один склад, чого не варто було робити, і тепер наглядає за всією логістикою з Ньюгейвена. Це дуже зручно, до того ж тут хороші школи, тож і Дом щасливий. Його син щойно вступив до Королівського балету. Усе йшло якнайкраще. За винятком минулих кількох місяців. Але вони їх уже подолали. Якщо, звісно, ця справа вигорить. Поки все йде як годиться. Мітч розминає плечі, готуючись до поїздки додому. Його тесть не буде радий його бачити, але вони вип’ють пива, подивляться «Форсаж» — і все стане добре. Можливо, Мітч таки заробить синця під оком, бо мусить дати тестю можливість раз його вдарити, — але загалом «рейндж ровер» має його втішити. Один маленький горщик — і сто штук прибутку. Непогано як на другий день Різдва. А що трапиться післязавтра — це вже не Мітчева справа. Його справа — доправити горщик з Афганістану до антикварної крамнички в Брайтоні. Щойно його заберуть, Мітчеву роботу буде завершено. Якийсь чоловік — або жінка, хтозна — наступного ранку зайде до лавки, купить той горщик і піде собі. Вміст горщика перевірять, і платіж негайно з’явиться на рахунку Мітча. А що важливіше — він знатиме, що його організація знову в безпеці. Минулі кілька місяців були напружені. Конфіскації в портах, арешти водіїв, арешти посильних
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx