«Останній лист» Ребекки Яррос

8 не отримав печива разом із цим листом, то йди розбиратися з моїм братом, бо це він забрав твоє. Із чого мені почати? Як представитися, щоб це не було схоже на оголошення типу «Хочу познайомитися»? Дозволь запевнити тебе: я не шукаю нічого більшого, крім друга по листуванню — дуже далекого друга по листуванню, — обіцяю. Мене не приваблюють військові. Та й хлопці взагалі. Не те щоб мені не подобаються хлопці. Я просто не маю на них часу. Знаєш, що в мене таки є? Преглибокий жаль, що я пишу цього листа ручкою. Я молодша сестра, але впевнена, що мій брат уже сказав це тобі. Він досить язикатий, а це означає, що ти, мабуть, уже знаєш, що в мене є двоє дітей. Так, я мати-одиначка, і ні, я не шкодую про свій вибір. Чоловіче, мені набридло, що всі мене про це питають або дивляться такими очима, які натякають, що їм цікаво про це знати. Я майже витерла останній рядок, але це правда. Крім того, мені просто ліньки переписувати всього листа. Мені двадцять чотири, і я була одружена з донором сперми моїх близнюків приблизно три секунди. Цього достатньо для того, щоб дві лінії на тесті про вагітність стали рожевими, щоб лікар сказав, що чутно два серцебиття, і щоб він зібрав свої речі та пішов геть у тиші ночі. Він ніколи не любив дітей, і, щиро кажучи, для нас, напевно, так краще. Якщо тобі не подобаються розповіді про дітей від подруги по листуванню, я не ображатимуся. Але печива не буде. Печиво я відправляю лише друзям по листуванню. Якщо ти не проти теми одинокого батьківства в листуванні, читай далі. Моїм близнюкам по п’ять років. Це, якщо ти правильно підрахував, означає, що вони народилися, коли мені було дев’ятнадцять. Я шокувала наше маленьке містечко тим,

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx