11 — Навіть коли під загрозою доля всього християнства? — Доля християнства ніколи не залежатиме від емоцій. Силует священнослужителя сіпнувся, за мить знову ставши спокійним і незворушним. У соборі залунали тихі кроки: на вечірню месу почали сходитися люди. —Про яку загрозу ти говориш, сину мій? —Байдуже, я ж бо ще трохи й зупиню їх. Мені треба лише вашого благословення. Баттіста Піреллі з надією занурив погляд у темінь сусіднього віконця. Здавалося, він зазирав у власну душу. Усе, до чого так довго готувався, залежало від голосу по той бік сітки. Ще вчорашня бойова налаштованість і впевненість поволі переростали в легке занепокоєння. «Благаю…» —Ти просиш благословення на вчинення гріха? Отець не міг повірити в те, про що просив цей незнайомець. Тут замолювали гріхи, а не благословляли на їх скоєння! —З Божою підтримкою я зможу зупинити їх. «Невже він не розуміє, як це важливо?!» Шум наростав: віряни поступово заповнили храм. Чоловік занервувався. Сповідь мала закінчитися до початку служби, але затримка отця змінила плани. Тепер будь-хто міг помітити Баттісту й перешкодити його задуму. Отже, вирішувати все потрібно миттєво. Часу на вагання не було. —Я б спитав, кого їх, але дарма. Кожен діє за покликом власного єства, і якщо вже хтось діє саме так, то на це й воля Божа є. —Так і є, отче! Баттіста Піреллі скочив на рівні й ледь не вибіг зі сповідальні, мало не наштовхнувшись на чотирьох чоловіків, які смиренно очікували на початок меси й одразу розступилися, побачивши перед собою знервованого чоловіка.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx