21 Я не знав, навіщо було розповідати їй це. Я не хотів пригадувати той спогад, але моя пам’ять вже розгорталася сама по собі. Я подумав, що то були шкатулки, такі маленькі позолочені й оббиті шкірою скриньки, у яких люди зберігають різні речі: мама тримає в таких срібні прикраси, а тато — шахи. І неспішно пішов собі далі, дзенькаючи монетками, аж поки той чоловік не озирнувся і не вишкірився на мене: — Ну що за маленький золотоволосий принц! Прийшли по якусь історію, юний пане? Може вас цікавить оповідка про вбивство чи кровозмішання, про ганьбу і славу, про настільки болюче кохання, що краще було його забути, чи про мертву темряву? Ви прийшли саме туди, куди й слід, юний пане, бо вони — crиme de la crиme *, вони розкажуть вам справжні й неймовірні історії, настільки жорстокі, пристрасні й захопливі… а може, вам до вподоби комедія, бо й кілька таких я маю. У мене тут найрідкісніші речі, від яких люди намагаються позбутися! Ось, дивіться, юний пане, розгляньте ось це… ці сторінки оправляв в палітурку майстер із Каслфорду багато років тому. Мені не подобалося, як він називав мене юним паном, але коли він передав мені книгу, вона відкрилася і я вже не міг віддати її назад. Як тільки я побачив написи на її сторінках, я зрозумів: там було багато-багато сторінок, зшитих докупи між однією палітуркою, наче листи (багато листів, тільки в кращій оправі), і історія, яка тривала й тривала. — Скільки вона коштує? — О, то ви хочете ось цю, юний пане. У вас чудовий смак як на ваш юний вік. Це — особлива книга, справжня пригодницька історія, яка зіб’є вас із ніг, наче хвиля кінноти. З вас дев’ять пенсів. Або можете взяти дві за один шилінг. Я хотів її. Я не знав чому, знав лише, що кінчики моїх пальців приємно поколювало від одного лише дотику. — Маю тільки шість пенсів. — Згода, — сказав він і клацнув пальцями. * crиme de la crиme (фр.) — Кращі з кращих. (Тут і далі прим. перекл.)
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx