16 Палкий поцілунок усмішку, я уявила собі всі жахливі злочини, через які його душа могла стати схожою на пустку. Я вперлася ліктем у поперек. Але цей біль видався лише краплею в морі захопливого передчуття. Ще кілька кроків — і ось його душа буде вже близько, вона буде зовсім поруч. Я знала, що перший ковток розпалить найсолодше у світі полум’я — відчуття, яке не здатен подарувати жоден наркотик. Насолода б тривала недовго, але передчуття короткочасного екстазу несамовито вабило мене. Мені навіть не потрібно було б торкатися його губ своїми. Достатньо було піднести їх лише на кілька сантиметрів — і я б уже відчула, яка його душа на смак. Я б не забирала її всю. Забравши душу, я б його вбила. Це було б зло, а я не… Це було зло. Я відсахнулася й відвела погляд. Біль у шлунку обпікав, віддаючи в кінцівки. Відвернувшись від цього чоловіка, я немов відмовилася наповнити легені киснем. Із кожним вимушеним кроком я відчувала, як шкіра палає, а в горлі все пересихає. Мені було дуже важко перебороти своє бажання й змусити себе рухатися далі, відігнати від себе думки про того чоловіка й відшукати позерку, та, побачивши її, я нарешті видихнула. Принаймні я могла тепер відволіктися на демоницю. Між магазином усіляких дрібничок і обмінником я слідом за нею звернула у вузький провулок. Мені потрібно було просто торкнутися її. Я мала зробити це ще в «Макдональдсі». Зупинившись посеред провулка, я роззирнулася й вилаялась. Там нікого не було. Під укритими цвіллю цегляними стінами поруч із переповненими сміттєвими баками лежали чорні пакети зі сміттям. По щебеню пробігли якісь створіння.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx