20 Палкий поцілунок Він був приблизно мого віку. Нереальний красень, якщо не враховувати того, що в нього не було душі. Я зробила крок назад. Що могло бути гіршим за одного демона? Два демони. У мене так трусилися коліна, що я думала, що ось-ось впаду посеред цього провулка. Маркування демонів ще ніколи не заводило мене в таку халепу. Справи були настільки кепські, що вже навіть було не смішно. — Не втручайся, — сказав шукач і стиснув кулаки. Новоприбулий демон безшумно ступив уперед. — Поцілуй мене в зад. Як тобі таке? Ого… Шукач застиг на місці й важко дихав. Напруга ніби стала четвертим учасником подій, що розгорталися в цьому провулку. Я зробила ще один крок назад у надії, що мені таки вдасться втекти. Ці двоє явно гострили один на одного зуби, і я не хотіла б стати учасницею їхньої суперечки. Коли два демони вступали в бій, вони зносили цілі будівлі. Думаєте, будинки валилися через неякісний фундамент і невдалу покрівлю? Ага, якраз. Скоріше за все, причиною ставали запеклі, смертельні бої між демонами. Ще два кроки праворуч, і я б… Погляд хлопця зупинився на мені. Я вдихнула повітря, заточившись під вагою його пильного погляду. Лямка рюкзака вислизнула з моїх розм’яклих пальців. Його очі опустилися, і густі вії відкинули тінь на щоки. На його устах з’явилася ледь помітна усмішка, і він сказав м’яким, але водночас глибоким і владним голосом: — Оце так ти втрапила в халепу. Я не знала, що це був за один, але оскільки він поводився так, ніби в честь нього з’явилося слово «влада», я зрозуміла, що переді мною не простий демон, як шукачі чи позери. Ні, це явно був високопоставлений демон — герцог або повелитель пекла. Лише хранителі
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx