10 Палкий поцілунок наказали хранителям вийти з тіні. Хранителі постали перед людьми, скинувши з себе кам’яний покров. Зрештою, скульптури горгулій, якими часто прикрашали церкви й будівлі, мали нагадувати хранителів у їхній істинній подобі. Принаймні певною мірою. Нагорі розвелося забагато демонів — і хранителі вже не могли продовжувати виконувати свою роботу таємно. — Вони люди. Такі самі, як і ви, просто… — Я знаю, — Сем підняв руки. — Слухай, ти ж знаєш, що я не з тих божевільних, які стверджують, що хранителі — це втілення зла, чи верзуть ще якісь подібні нісенітниці. Я просто думаю, що вони круті й було б непогано написати про них у газеті. То як думаєш? Зейн погодиться? Я ніяково засовалася на стільці. Через те що я жила з хранителями, люди часто бачили в мені або своєрідний місток, який допоможе їм підібратися ближче до хранителів, або ж просто дивачку. Бо всі, навіть двоє моїх найближчих друзів, думали, що я така сама, як і вони. Проста смертна. — Не знаю, Семе. Не думаю, що хранителі погодяться на будь-яку взаємодію з журналістами. Сем зажурився. — Але ти хоча б запитаєш? — Звісно, — я крутила в руках соломинку. — Але не дуже обнадіюйся. Сем задоволено відкинувся на спинку стільця. — Хочете почути щось цікаве? — Що? — зітхнувши, запитала Стейсі та обмінялася зі мною журним поглядом. — Яким рандомним фактом ти здивуєш нас цього разу? — Ви знали, що якщо заморозити банан до твердого стану, ним можна забивати цвяхи? Я поставила чай на стіл. — Звідки ти все це знаєш?
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx