11 Розділ перший Сем забрав у мене останні шматочки картоплі. — Просто знаю. — Та він же вічно сидить за комп’ютером, — Стейсі прибрала з обличчя густий чорний чубчик. Не знаю, чому вона його досі не підстригла. Вона постійно підправляла його. — Певно, заради розваги шукає всіляку рандомну фігню. — Саме цим я вдома й займаюся, — Сем зіжмакав свою серветку. — Я шукаю маловідомі факти. Отакий я крутий, — він кинув серветку в обличчя Стейсі. — Поправочка, — впевнено сказала Стейсі. — Все- таки, думаю, ти цілими ночами шукаєш порнуху. У Сема почервоніли ямочки на щоках; він підправив окуляри. — Тобі, мабуть, видніше. Що ви, готові? Нам ще готувати доповідь на англійську. Стейсі важко зітхнула. — Ну чому містер Лето не дозволив нам зробити доповідь із класичної літератури за «Сутінками». Це ж класика. Я засміялася, одразу ж забувши про своє завдання. — Стейсі, «Сутінки» — це не класика. — А як на мене, Едвард — явно класичний персонаж, — вона витягла з кишені резинку й зібрала волосся, що було їй по плечі. — До того ж «Сутінки» набагато цікавіші, ніж «На Західному фронті без змін». Сем похитав головою. — Повірити не можу, що ти щойно згадала в одному реченні «Сутінки» й «На Західному фронті без змін». Ніяк на нього не реагуючи, вона спершу поглянула на мене, потім — на мою тацю. — Ти навіть не торкнулася бургера. Напевно, я інстинктивно відчувала, що мені потрібна буде причина, щоб лишитися. Я зітхнула: — Ви йдіть, а я вас через кілька хвилин наздожену.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx