«Кладовище домашніх тварин» Стівена Кінга
34 Стівен Кінг Джад зиркнув на Луїса, який спинився перепочити. Чоловік ніс на спині Ґейджа, а це було нелегко навіть у затінку старих сосен. — Ти знаєш, де ти? — запитав старий у Луїса. Луїс пропонував варіанти: Ладлоу, північ Ладлоу, за своїм бу- динком, між трасою № 15 і Мідл Драйв. Однак Джад відхилив усі відповіді, тож Луїс лише розгублено похитав головою. Джад вказав на обшир за спиною: — Там багато чого мо’на знайти. Ця стежина веде в глибину лісів миль на п’ятдесят, а то й більше. Вважається, що це ліс Пів- нічного Ладлоу, однак він тягнеться аж до Оррінгтона, а потім і до Рокфорда. Він межує з державними угіддями, тими, що індіанці хочуть назад. Я казав, пам’ятаєш? То дивно, мо’, буде звучати, та ваш затишний будиночок біля дороги, з телефоном, електрикою і кабельним телебаченням, стоїть на межі цивілізації. — Він зно- ву глянув на дівчинку. — Я це все кажу, Еллі, щоб ти не забігала глибоко в ліс. Як згубиш стежку, не вернеш назад. — Не буду, містере Крендал, —Еллі здавалася враженою, навіть зачарованою, але аж ніяк не наляканою. Однак Рейчел дивилася на Джада стривожено, і сам Луїс трохи захвилювався. Мабуть, то був інстинктивний страх перед лісом, притаманний мешканцям міст. Востаннє Луїс тримав компас у руках років із двадцять тому, ще коли був бойскаутом. А спогади про те, як знайти шлях за Поляр- ною зорею чи з якого боку має рости на деревах мох, були такимиж туманними, як і техніка в’язання морських вузлів. Джад глянув на них і ледь помітно усміхнувся: — Та ніхто тута не губився від 1934-го. З місцевих точно. Хіба що Вілл Джепсон було си згубив, та й то не велика втрата. Він — найбільший пияка по цей бік Бакспорта — після Стенні Бучарда, звісно ж. — Ви сказали, ніхто з місцевих, — зазначила Рейчел напруже- но. Луїсу здавалося, що він може прочитати її думки: «Ми не місцеві. Поки що ні». Джад задумався на хвильку і кивнув. — Раз на два-три роки якісь туристи збиваються з дороги, бо самовпевнено думають, що то тяжко — згубитися за пару кро- ків від головної дороги. Але всі потім все одно знаходяться. Не бійтеся, місіс.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx