«Порожні могили» Тараса Мельника

6 не траплялося досить давно, однак міська рада все одно турбувалася про репутацію району. Містечко майже зрослося із Черніговом, тож перевірки звідти приїздили регулярно, але лише у світлу пору доби. Тоді на зміну заступав інший сторож. Отримавши ввечері ключ від брами з рук напарника та побажання «тихої ночі», Тарас впевненими кроками попрямував до спостережного пункту, який розташовувався у маленькому будиночку. Там він випив чаю з дешевим коньяком, ввімкнув старий телевізор і несподівано заснув. Ніщо не турбувало його сон, доки землю не вкрила суцільна темрява. Новий сторож спав, забувши про бажання злиняти на квартиру до молоденької вчительки Христини Семенівни, котра не відмовляла йому у приємних речах, якщо бачила перспективу отримати за них подаруночок. Після півночі цвинтар захопила справжня буря. Вітер посилився і став розносити мокре листя між надгробками. Гілки з дерев зривалися та падали. Зазвичай у грудні випадав сніг, однак 2018 року він не впав навіть до 12 числа. Повітря було холодне і сухе. Ніщо у той день не віщувало зливи та вітру, але вони прийшли без запрошення. Кілька засохлих гілок не витримали і впали на дах будиночка, змусивши сонного сторожа моментально прокинутися і усвідомити, наскільки різко змінилася погода. Тарас зірвався на ноги, відчуваючи дике нерозуміння того, де він зараз. Тільки за кілька хвилин у голову стукнули протверезіння та спогад про працевлаштування на кладовище. Чоловік зірвався з ліжка і побіг до дверей, які дивним чином відчинилися самі. Варто було йому спробувати наблизитися до проходу, як протяг набрав силу і так зачинив старі дерев’яні двері, що вставне скло з віконних рам не витримало і розлетілося кімнатою. Кілька уламків потрапили просто у тіло чоловіка, котрий стояв безпосередньо близько до проходу.

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx