Нова справа Цвинтар ніхто з поліції не оточував, оскільки місцеві жителі не намагалися дізнатися, у чому суть справи. Один молодий полісмен біля кованих воріт стояв на сторожі місця злочину і перевіряв документи у всіх, хто намагався зайти. Побачивши зупинку «мерседеса» за два метри від себе, він здивувався, сприйнявши машину за вісника появи керівництва, однак перше враження було помилковим. З машини без офіціозу вийшов чоловік, на вигляд трішки старший за їхнього командира. Він був одягнений у потерту шкіряну куртку коричневого кольору, старі джинси і чорну сорочку без комірця. На поясі у чоловіка впадала в очі кобура з пістолетом та двома магазинами. Не було потреби запитувати, хто він: всі риси свідчили про те, що на місце злочину прибув слідчий з кримінального відділу. —Куритимеш? — запитав слідчий, виймаючи пачку цигарок. — Дякую! — відповів патрульний. — Вже третю годину чекаю, щоб змінили. Слідчий глянув на годинник, зафіксувавши у думках: 07:00. — Хто вас так рано викликав? — запитав він у патрульного. — Дружина покійного! А вам не розповідали? — Мені подзвонив командир і велів сюди рухатися приймати справу. Але яку конкретно, навіть не натякнув, тому хоч ти кивни у потрібному напрямку. Патрульний затягнувся димом і розповів, що знав:
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx