«Прокляття святих» Кейт Дреміс

27 — У підсобку пускали лише бармена. Усе, що знадобилося, — це налаштувати його на потрібний лад і відвернути увагу. Вілл розсміявся: — Тож ти спокусила його своєю красою, переконала розповісти всі секрети, а потім знищила його бар. — Він глянув на її заляпаний пивом і кров’ю одяг. — Неймовірно. — Ти нестерпний. — Я це вже чув. Почуття взаємні, дорогенька Ає. Адже трьох років роботи пліч-о-пліч у королівській Тріаді — званні, закріпленому за трьома найдовіренішими членами Димінари королеви — було недостатньо, щоб озлобленість між ними розтанула. Ая проігнорувала чоловіка, вирішивши натомість зосередитися на наближенні до палацу. Квартал розташовувався в глибині Королівських володінь, які розкинулися серед лісу високо в горах, над містом. — Гадаю, мені доведеться відвідати Ронана після того, як я закінчу з торговцями, — зітхнув Вілл. Ая підвела брову, коли вони проминули залізну браму палацу та вийшли на кам’янисту, обсаджену високими соснами стежку, яка привела їх до Кварталу. — Чому ти не прямуєш до складу? Вілл вишкірив зуби. — Я ж казав, мені треба зігрітися в ліжку. — Він розсміявся, примітивши огиду на її обличчі. — Боги, який погляд. Розслабся, добре? Я хочу перевдягтися. — Вілл махнув рукою на своє двобортне пальто й чорні штани. — Ненавиджу це благородне вбрання. Ая подумувала сказати, що зі списку речей, які він може ненавидіти в собі, одяг, безсумнівно, має займати останнє місце. Але вона стрималася, поки вони пробиралися повз стайні, аж як за поворотом відкрилася велика галявина, а в її центрі розлігся Квартал.

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx