«Прокляття святих» Кейт Дреміс

13 Розділ 1 Судячи з крові на її руках і пива на пальті, вечір обіцяв бути жахливим. — Сучка, — прогарчав чоловік, затискаючи ніс. Кров просочувалася між його пальцями й доповнювала краплину пива, що рівномірно стікала з розбитого кухля по барній стійці. Ая лишень провела долонями по шкіряних штанах і нахмурила брови, помітивши криваві плями на руках. Това до кінця життя дражнила б її цим інцидентом. Подруга завжди відзначала вміння Аї повертатися до Кварталу вкритою чужими фізіологічними рідинами й із таким запахом, наче та викупалася у свинячому кориті. Але вона ніколи не дивувалася щиро. Ая, як Третя королеви, безумовно, часто ставала свідком кровопролиття. Її прозвали Очима королеви. Шпигункою Джианни. — Якщо торкнешся мене ще раз, я зламаю тобі дещо значно важливіше, — тихо проспівала Ая чоловікові. Вона звикла до безладу у «Скволі», адже лише за останні два тижні тричі вистежила там чоловіків-відпочивальників. Жінка щосили намагалася тримати себе в руках, але п’яний, розпусний завсідник став останньою краплею. Ніхто навіть оком не кліпнув, коли вона його вдарила. «Сквол» приваблював найгірших мешканців Данмідена та його гостей — азартних гравців, дебоширів і злодіїв. Очевидно, Ая вписалася ідеально. Чоловік кинувся геть, продовжуючи лаятися, а Ая послала бармену сором’язливу усмішку. Він не зводив із неї очей усю

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx