14 ніч — власне, кожну ніч, коли вона там була. Бармен підійшов до жінки, своєю широкою статурою затуляючи ті слабкі відблиски світла, що мерехтіли за барною стійкою. — Гарний маєш вигляд, — сказав він із самовдоволеною посмішкою. Чоловік провів рукою по лисій голові, і біцепси заграли від цього руху. Кожен Зелуус — той, кого обдарували надзвичайною силою, — був практично ходячим велетнем. А цей славився ще й відповідним самолюбством. — Але за склянку доведеться заплатити. Ая розстебнула пальто й кинула його на стілець поруч, обпершись стегном об барну стійку. — Можливо, я знайду інший спосіб загладити свою провину. Очі чоловіка засвітилися від цієї пропозиції, а сильні передпліччя вчепилися в стійку. — Я теж умію влучно бити, ти знала? А я розповідав, як голими руками впорався з двома Аніма? Цю історію вона чула двічі. Здоровань обожнював вихвалятися минулим бійця на рингу. Коли він розповідав історію вперше, Ая ледве стрималася, щоб не закотити очі. Хоча Аніма використовували свою силу життя і смерті, щоб передусім зцілювати людей, могли вони завдавати й смертельної шкоди. Простий дотик руки — і чиєсь серцебиття зупиняється за лічені секунди. Навіть такий Зелуус, як цей, не вистояв би проти них. Так чи інакше, вона була майже цілком упевнена, що Аніма заборонено брати участь у боях на рингу. Ая нахилилася ближче, вдаючи вкрай зацікавлену, коли він знову заходився розповідати ту байку. Вона ласкаво всміхнулася і накрутила пасмо темно-каштанового волосся на палець, поки бармен бубонів, нестримно розмахуючи руками. Вона обережно пропустила силу крізь себе. Захисту немає. Чудово.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx