Ая підвелася, її суглоби заклякли й занили від холоду. Вона витягла черговий моток мотузки й зав’язала зап’ястя другого чоловіка, знову позираючи на пристань. Ронан досі не прийшов. Можливо, він переслідував постачальника. Вона вгамувала хвилювання, яке пронизувало її нутро, і натомість сягнула по свою силу. — Наскільки я розумію, ви обидва бажаєте жити? — запитала вона й, злегка схиливши голову, окинула чоловіків оцінювальним поглядом. Вони насторожено переглянулися, перш ніж коротко кивнути. Ая дозволила своєму внутрішньому пориву плинути, дозволила йому огорнути рішучість вижити. — Тоді вперед, ступайте.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx