«Як не боятися відмов та рушити до мети» Цзя Цзяна

Не існує інструкції зі створення Наступної Великої Штуки, але кожен стартап починається з ідеї. Над однією ідеєю я вже розмірковував певний час: у неї вірив і — що було ще краще — вона була трохи складнішою, ніж ко- леса, умонтовані у взуття. Певний час я думав про те, як і чому люди дотримуються своїх обіцянок. Щодня люди дають звичайні обіцянки друзям, членам родини, коле- гам. А якщо я зможу розробити додаток, який присуджу- ватиме їм очки чи кредити за виконання обіцянок? Пе- ретворення обіцянок на гру потенційно може змусити людей тримати слово, покращить їхні стосунки й у про- цесі принесе радість. Я розмовляв з багатьма друзями про цю ідею, а також — із кількома підприємцями, яки- ми захоплювався, і більшості ідея сподобалася. Хтось говорив зі мною годинами. Їхній зворотний зв’язок під- казав, що я натрапив на вдалу ідею, і дав мені впевне- ність нарешті — нарешті! — спробувати перетворити мої підприємницькі задуми на щось справжнє. Того самого дня, коли пішов з роботи, я почав шу- кати людей, які могли допомогти мені створити дода- ток. Точніше, мені були потрібні найкращі розробники програмного забезпечення, які мали б навички програ- мування та створення коду. (У світі стартапів, що сто- суються програмного забезпечення, мене вважали за- сновником-«не-технарем», тобто я мав ідею та діловий досвід, але не вбивчі навички програмування, необхід- ні для того, щоб самостійно написати додаток.) Тож я почав набирати людей. Звернувся до всіх, кого знав, за можливими рекомендаціями. Коли закінчилися зна- йомі, я почав підходити до випадкових незнайомців, навіть на місцевих баскетбольних майданчиках. Коли ж 21

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx