«Як не боятися відмов та рушити до мети» Цзя Цзяна
Багато місяців я їздив на роботу в піднесеному на- строї — був людиною, що нарешті знайшла своє призна- чення. Але, коли інвестор нам відмовив, усе змінилося. Дорога на роботу стала гнітючою, а пробки — нестерп- ними. Наш простір у коворкінгу, який я полюбив, біль- ше не здавався затишним. Навіть зазвичай привітні офіс- менеджери вже не ввижалися дружніми. Мені відмовили. Моїй мрії відмовили. Це було боляче. Успіх уже не здавався гарантованим. Насправді він загалом не вбачався можливим чи навіть імовірним. Я почав сумніватися в ідеї: «Інвестор — підприємець із великим досвідом. Якщо він думає, що моя компанія не варта інвестицій, у цьому, мабуть, є частка істини». Я також почав сумніватись у самому собі: «Ким ти себе вважаєш? Хто тобі сказав, що тобі призначено ста- ти успішним бізнесменом? Ти живеш дитячою мрією. Ласкаво просимо до реальності, друже! Успішні старта- пи — тільки для особливих геніїв, таких як Білл Ґейтс та Стів Джобс. Ти ж такий самий, як і всі інші, — імітатор». Потім я почав на себе злитися: «Якого дідька ти ро- биш? Наскільки дурним треба бути, щоб відмовитися від хорошої роботи та стрімголов зануритись у невідому справу?» Мені також було шкода Трейсі, я був переконаний, що підвів її, що вона розчарувалася в мені. «Бачиш, як усе це болісно? Ти збираєшся ще раз це повторити й іще раз дістати відмову? Нізащо!» Зрештою, я почав відчувати страх: «Що тепер? Що тепер скажуть твої друзі? Батьки твоєї дружини? Вони, напевно, вважають, що ти нерозумний та безвідповідаль- ний чоловік і батько — і, може, це справді так». 26
Made with FlippingBook
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx