«Як не боятися відмов та рушити до мети» Цзя Цзяна

Проблема з непевністю в тому, що вам починає зда- ватися, наче кожен може вам відмовити, навіть най- ближчі люди. Перший робочий день після відмови інвес- тора був мерзенним. Коли я повернувся додому того вечора, мені здавалося, що маю вибачитися перед Трей- сі. Я сказав їй, що мені шкода через свою невдачу і що я почав думати, що стартапи — то не моє. Я говорив, що можу скоротити наші збитки та почати шукати нову роботу на кілька тижнів раніше, ніж планував, щоб нам знову почали надходити гроші. Коли я закінчив, то подивився на Трейсі, чекаючи, що вона підійде до мене й обійме зі співчуттям. Нато- мість дружина привела мене до тями. «Я дала тобі шість місяців. Не чотири, — сказала вона. — У тебе залишило- ся ще два місяці. Продовжуй і не лишай приводу для депресії». Я був готовий здатись, але Трейсі мала іншу думку. Вона була заведена, наче розлючений квотербек, який схопився за маску лайнмена з команди-суперника та кричить на нього, після того як тому вдалося прорва- тись із м’ячем. Це був іще один момент, коли я зрозумів, що мені пощастило бути одруженим із Трейсі — більше, ніж Трейсі пощастило бути одруженою зі мною. Я погодився продовжити ще два місяці й протягом цього часу мав зробити все належне, щоби втілити ідею та запустити компанію. Утім, провал із пошуком фінансування викликав у мене страх перед наступною відмовою. Я хотів зверта- тися до нових інвесторів, але відчував, що мене паралі- зував страх: а якщо вони всі відмовлять і моя мрія помре? Коли я подивився на себе в дзеркало, то побачив амбіт- ного хлопця, який не міг упоратися з відмовами. Я провів 27

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx