«Як не боятися відмов та рушити до мети» Цзя Цзяна

багато років, працюючи в безпечному середовищі та ховаючись від ризиків за командою. Я не звик бути на передньому краї. Якщо ж справді хотів стати підприєм- цем, то мав навчитися краще давати раду відмовам. Лише після чотирьох місяців чи подумали б Томас Едісон, Коносуке Мацусіта чи Білл Ґейтс про те, щоб здатися? Звичайно ні! У мене було два місяці на те, щоб покращити дода- ток та знайти додаткові інвестиції. Проте я зрозумів, що тепер маю шукати спосіб стати сильнішим перед відмовами. Я мав не лише перебороти свій страх, але й навчитись усміхатися, дивлячись йому в обличчя. Якщо я був Давидом, то відмова була моїм великим волохатим Голіафом. Я мав знайти правильні інструмен- ти, правильні обладунки та правильну пращу з каменем, щоб його завалити. Я почав з найбільш технологічної зброї у своєму ар- сеналі — з Google . Набрав у рядку пошуку «подолання відмови» й швидко переглянув результати: стаття із са- мопомочі, набір статей із психології, кілька цитат, що надихають. Нічого, що здалося б мені схожим на розв’я- зання моєї проблеми. Мені потрібні були не поради чи крихти натхнення, а дія. Після блукання за багатьма посиланнями я натрапив на сайт, присвячений чомусь, що зветься «відмовотера- пією». Це така собі гра, яку розробив канадський під- приємець Джейсон Комлі. У ній ви навмисно та кілька разів поспіль намагаєтеся дістати відмову, щоби змен- шити власну вразливість до слова «ні». Чомусь я вподо- бав цю ідею. Вона нагадала мені про стародавню тех- 28

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx