«Як не боятися відмов та рушити до мети» Цзя Цзяна
В с т уп 18 листопада 2012-го. В Остіні, що в штаті Техас, стояв на диво спекотний день, але я спітнів не через це. Я по- вільно їхав у запиленому RAV4 північно-західною части- ною міста, випадковим передмістям, де жили представ- ники середнього класу, і шукав, у які б двері постукати. Уже проїхав повз сотні вхідних дверей, змушуючи себе зупинити вибір на одних із них. Але, зважаючи на те, що я збирався зробити, кожен будинок викликав жах. «Гаразд, припини бути боягузом», — сказав я собі, при- парковуючи машину біля одноповерхового будинку з чер- воної цегли з гарним садом. На клумбі стирчав маленький декоративний хрестик. Я сподівався, хрестик означає, що це помешкання мирної та набожної родини, а не членів ку-клукс-клану. У всякому разі я сподівався, що в неділю вони не стануть удаватися до насильства. Коли я вийшов з машини, то подумав, чи не дивився хтось з-поза штор на химерне видовище, що відкрилося перед ним: дорослий чоловік у футбольних щитках і бутсах, з футбольним м’ячем в одній руці та з iPhone’ом, на який він себе знімав, у іншій. «Ну, ця спроба трохи більш ризикована, — сказав я в камеру. — Попрошу не- знайому людину пустити мене до себе на заднє подвір’я, щоб пограти там у футбол. Поглянемо, що станеться». Підходячи до дверей, я відчував, як гупає моє серце. Опале листя хрускотіло під бутсами, на гілках дерев, що росли неподалік, каркали ворони. Атмосфера була 7
Made with FlippingBook
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx