15 і кольори, і звуки, і здригання, погойдуюся вперед-назад, вперед-назад, вперед-назад, я мушу його відпустити, я мушу його відпустити, я мушу, я мушу Я заплющую очі і вдихаю Різке, важке, хрипле дихання. Вдих. Видих. Рахую. «Я була тут раніше», — нагадую собі. Я була самотнішою, ніж зараз, більш безнадійною, ніж зараз, більш відчайдушною, ніж зараз. Я була тут раніше — і вижила. І зараз зможу це подолати. Але ніколи мене так ретельно не грабували. Кохання і можливості, дружба і майбутнє — усе це зникло. Мені треба все починати спочатку; знову зіткнутися зі світом сам на сам. Мені треба зробити фінальний вибір: здатися чи продовжувати боротьбу. Тож я встаю на ноги. В голові паморочиться, думки перемішуються, але я ковтаю сльози. Я стискаю кулаки і намагаюся не закричати, я ховаю спогади про своїх друзів у серце і помста, здається, ще ніколи не здавалася такою солодкою. ТРИ Тримайся Стій Зачекай Будь сильною Тримайся
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx